Почути Ваш голос – напитись живої води,
Метнутися стрімко в блакитно-дзвінке піднебесся,
Умить повернути загублені в виріях весни
І знову відчути бадьорим себе й молодим.
Він теплий на дотик, як променя ніжне крило,
Незаймано-чистий – кришталь щонайвищої проби,
Я п’ю його спрагло – ніяк не втамую жадоби,
Бо трунку поживніш ніколи в житті не було.
Коли від напруги у мене збивається ритм,
Озвіться до мене – і я воскресатиму знову,
Бо скарб найцінніший – в любові народжене слово-
Луна благодаті, що лине до нас ізгори.
Дуже чуттєво 
