Задумаймось на мить єдину:
Що в нас народжує Людину?
Що, наче книги на полички,
Складає наші мрії, звички?
Чому тумановим серпанком
Милуємося літнім ранком
І серце наше не черствіє,
Надію , як дитя, леліє?
Що творить диво? Буднів мука?
Чи біль прощання?
Ні! Розлука...
