Круглолиця, гарна панна,
Коси ночі в сяйві дня,
І виразні карі очі,
Незабутні, як зоря.
І розумна і вродлива,
І душа немов янтар,
Заговориш – і врятуєш,
Смуток десь украв туман.
Посміхнешся – стане гарно,
На душі блакитний рай,
Хто з тобою буде поруч –
Буде жити в барвах дня,
В переливах тепла й сонця,
У багатстві янтаря.
