Попередила наука нас,
Що загибелі настане час,
Через п’ять мільярдів літ
Сонце проковтне наш світ.
І розплавиться планета так
Наче у горнилі той п’ятак,
Ні природи, ні людей
В пеклі сонячних печей.
Та наука впевнена у тім
Людство знайде тоді новий дім
Й переселиться туди,
У далекі десь світи.
На планету, на двійник Землі
На великім космокораблі
Й буде жити і творити там
Краще як вдається нам.
Чи все буде так, а може ні
Невідомо нині ще мені,
Та я хочу щоб завжди
Уникав народ біди.
І в далекім дуже майбутті
І в сучасному земнім житті,
Це залежить вже від нас,
Мирних й воєвничих мас.
Вб’ємо як людей всіх зараз й тут,
Ми ж рабами є військових пут,
Сонце все ж ковтне цей світ
Давно мертвий мов болід.
03.08.15.
