Він наче поранений птах
який неможе потрапити додому на дах
І у серці тримає лише страх
і помирає від сотні комах
Це були останні дні
у тузі та вічній самоті
На думці були лише очі одні
без любові бідні а у ньоно безмежно багаті
Кому потрібна тепер його ранена доля
серце яке завжди благає одного
А вона недосяжна як висока тополя
і назавжди залишить його самого...
