Так мало вже добра лишилось,
Ось-ось покине грішний світ.
Десь серед нас сховалося, поділось,
Живе добро й його прекрасний цвіт.
Та ось серед проблем людських,
Серед гріха його я зустрічаю.
Міняється щось в почуттях моїх,
Щось оживає і згодом помічаю,
Що щось в душі моїй твориться,
Як іскорка добра десь спалахне
Й сльозою вмиються зіниці,
А серце радісно зітхне.
