Улігся спати натомлений день,
Підклав під голову
М’яку подушку вечора,
Закутався міцніше
В добротну ковдру ночі,
Навівши перед цим
Надточний будильник ранку
На схід сонця.
А місяць і зірки
Залишив безсонним поетам і закоханим,
Бо їхній день — то ніч.
