Закінчився вже бій. Я не вмер й не живу,
Бо, нарешті, відкрилися очі -
Бачу ПРАВДУ подій - не як в сні - НАЯВУ,
Мучить совість від ранку до ночі.
Як я міг!? Як посмів!? - божевільний сліпець,
Навіть подумки їх убивати?
З дерев'яних щитів й полум'яних сердець,
Будувалися їхні «гармати»!
Проклинаю cебе вже у тисячний раз
За їх смерть і за сльози жіночі!...
ПОКАРАЙТЕ МЕНЕ!!!, що сповняв той наказ!!!...
Мають право на це всі охочі...
Марія Дребіт (Голодрига)
Португалія
