Мої думки сплелись в роки,
Мов здичавілий хміль по тину.
Носила я їх у душі,
Немов під серцем ту дитину.
Прийшов той довгожданний час
Вони так хочуть світ побачить
Благослови ж їх, Боже наш,
Бо я собі це не пробачу.
Летіть же, думи, ви мої
Та несіть правду до народу,
Ніколи хай не забува
Ким є він і якого роду!
