Живе неподалік від мене Людочка С. Її мама померла, коли їй було лише три роки. З того часу минуло багато років, та мама завжди жила в дитячім серці. Я написала для дівчинки пісню, яку вона співала на випускному вечорі, мабуть, тому, що дуже хотіла, щоб в таку хвилину мама була поруч. А потім, дякуючи мені, вона сказала:"Хоч я й не маю мами, та маю пісню про неї". Слова на музику поклав В. Каленіченко.
І знову весна розквітає,
І тануть останні сніги.
Улюбленим мамам на свято
Збираємо перші квітки.
І я принесу, моя мамо,
Тобі до могили цей цвіт.
Візьми мої квіти і сльози,
І сни, в яких снилася ти.
Я дуже сумую, рідненька.
А скільки я хочу спитать?
А скільки я хочу почути?
Про радість і біль розказать.
І пісню твою колискову
Сама проспіваю собі,
І очі твої волошкові,
Я знову побачу у сні.
І знову прийду я до мами,
Про смуток і біль розкажу
Про перше дівоче кохання,
Про ночі без сна і журбу.
Нехай пролітають години,
Нехай пропливають літа.
Тебе я не зможу забути.
Ти в пам'яті вічно жива.
Дуже зворушлива пісня. 
