Край задумливий серця мого...
Над полями холодними мла...
Я повік не полишу його,
Землю цю, що життя надала.
Я не можу залишити світ
Мрій дитячих, юнацьких забав,
Днів суворих, закутих у лід,
Щастя час, де кохання пізнав...
Світ великий- є час вирушать
Пізнавати краї чарівні..
Я піду... та повернусь назад.
Це- коріння... Без нього мені
Не живеться... Душа України...
Дим Вітчизни... Малиновий дзвін
Над землею вечїрньою лине...
Просто в серце вливається він.
Вот это понра гораздо больше, чем 16+. Масштаб, конечно, другой (там Рим величний, а тут родина, которая начинается "с картинки в твоем букваре") Но, как ни парадоксально, это торкает больше.
Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Разница во вкусах и мнениях не означает тотального неприятия, не так ли?..