| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Борода: *** - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Валентина Курило, 18.11.2013 - 09:08Ошо говорив, що в якомусь розумінні життя після нашої смерті кишить. Мікроби, бактерії, чеврячки і т.д. Хоча це якось далеко від поезії. Швидше із чорного гумору.    Звичайно, вірш зачепив за живе.   Galina Udovychenko, 17.11.2013 - 19:44Прекрасно написано.З роками ми все частіше замислюємося над цим       Олександр ПЕЧОРА, 17.11.2013 - 15:40      Спасибі за Поезію.   Прошу зважити на репліку-пораду: віршів під назвою "три зірочки" не буває. Адже у змісті книги Ти писав би "Люблю дивитись, як горить вогонь..." А так у вибраному, наприклад, дивишся заголовки й не збагнеш про що ті "зірочки".       Патара, 17.11.2013 - 14:13Не поспішайте, пане, за село, Ще у селі не все Ви написали. До часу, як хтось скаже: Ох було... Вам залишилося часу чимало!     Гарно написано!     Потусторонний, 17.11.2013 - 10:52  Прочитал первые строчки- дежавю.Потом дошло:"Любившей час, когда дрова в камине становятся золой". (Цветаевское)У Вас конечно по-своему. Тема одна.Поэтому похожие ощущения. Очень классный вирш.  Отак й життя з простягнутих долонь спішить пурхнУти в потойбічний морок.        Н-А-Д-І-Я, 17.11.2013 - 07:16    Це таке життя... Кожного це чекає, на жаль... Але живіть ще і пишіть вірші!       Валя Савелюк, 17.11.2013 - 04:25Memento mori?.. "...щоб попелом осісти за селом"... себе - оддати світлом і теплом, як сонце - дня пізнавши втому, за обрій повернутися - додому...   Наталя Данилюк, 17.11.2013 - 00:08Дуже!   Отак й життя з простягнутих долонь спішить пурхнУти в потойбічний морок...- так і є: що жив, що ні... Щемно і так правдиво.           | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||