|
Розправити крила й злетіти,
У далеч безмежних висот,
За обрій,за хмари,над світом,
Вдивляючись в барви красот.
Моря,океани і гори,
Сніги, і нічний зорепад,
Зелені ліси і простори,
Квітучий, замріяний сад.
Вдихнути на повнії груди,
Повітря гірського ковток,
Мов промінь,мов іскра майнути,
Торкнутися срібла зірок.
А потім утомлено впасти ,
У трави шовкові, в поля,
Душею до тебе припасти,
О Земле,любове моя!
ID:
445299
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 25.08.2013 17:06:22
© дата внесення змiн: 25.08.2013 17:06:22
автор: Наталя Хаммоуда
Вкажіть причину вашої скарги
|
