Розкажіть мені казку про щастя,
Розкажіть про кохання байки…..!
А, нехай-но мене вхопить трясця ,
Бо давно вже не тії думки.
Все черствішими робимось, люди,
Все сарказму у голосі ноти,
Це-реалій жорстокі етюди,
Це-скелет, це-основа спільноти.
Ми скупі на емоції, вчинки,
Ми скупі на слова і думки,
Бо втомились від тої картинки,
Котру кро́ять під власні смаки.
Не жорстокі і, ніби, не горді,
Не пихаті, так, що там казати,
Та, не ждіть доки вам дасть по морді
Та, що звикла усіх забирати.
ID:
424927
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 14.05.2013 18:58:37
© дата внесення змiн: 14.05.2013 18:58:37
автор: Jim Drake
Вкажіть причину вашої скарги
|
