В думќах переживаю знову
Один приємний діалог,
Своєю мовою розмову
Із земляком вели удвох.
Приватна тема (хто-б це слухав?),
По-свійськи (чи й не новина!).
...Знайшлись-таки сторонні вуха,
Які цікавила вона.
Тонкі відкинувши манери
(Наврядчи він колись їх мав),
В адресу нашу:"вот бэндэры",-
Хтось недвозначно просичав.
Слова, народжені в горілці
З собою далі він поніс,
І нас - звичайних українців
В реєстр героїв тим заніс.
Йому виписую подяку,
Хоча не подаю руки,
Бо цю образу як відзнаку
Сприймати можна залюбки.
18 вересня 2007 року
Вірш публікувався:
- Літературний альманах «Дух землі», Хмельницький, ФО-П Стасюк Л.С., 2015 р.
з комуністичних часів знаю примовку. хочеш зганьбити людину - вилий на нього відро бруду, коли то ще відмиється, а воняти буде довго.Такі були комуністичні методи роботи, так було з (ворогами народу) з націоналістами, з бандерівцями.А Бандера таки дійсно Герой України недарма ж за нього при опитуванні проголосувало скільки людей.
Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Були б на початку нашої незалежности більш рішучі керівники у державі, щоб раз і назавжди заборонити прокомуністичну ідеологію, як таку, що настроєна проти людства, то і результат уже був би якийсь.
Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за реагування, колего! Україні-матінці слава! Та найперш, слава Богу, що дав волю Україні і життя нам, щоб до цього дожити і ще надію на майбутнє, бо ми ще не побачили та не відчули того, що хотіли.