Палянична пригода
Донька́ замуркала в паке́тках палянички,
Із шоколадом, та під вечір їх, за звичкою
Не стала їсти, каже: «Татку, дай їх гарно
Отому вуличному жебрачку, що тягне
Щоранку руку й просить: Ой, подайте ж, пані...»
Дитина ж - мовить, й батько зранку, замість гривнів
У руку сунув торботря́сову - хлібини,
Той, озирнувшись з очманілим: «Пане...дякую...» -
В смітник жбурнув їх, і...
...осіб так з п,ять з «ґа-ґа-ка-ми»
Ой - натовкли ж боки злиде́нцю- неборакові
За те, що хліб відніс на звалище кнурякою...
Це –лиш початок...далі – вбили камінцями
Птахів, що клюнули смітник-хлібці, з нестями.
А птах, який урятовавсь, злетів в їдальню,
Де гаїв час татусь з котлеткою жувально.
Хотів поцілить батько квартою бадьоро,
А втрапив, дуже випадково, в ...прокурора...
Напивсь невдаха наш сердешний, батько, потім.
І втратив гроші і картки кредитні жовті.
Вернувсь додому і натовк до купи жінку.
А тут...прокинулася донька-ангелінка.
Протерла очі, розпиталася, бліденька,
І теж напала на папусика гарненько:
«Чого ти слухаш мене, таку маленьку?..»
Так, через глюк нерозумінь чужого бізнесу
Не гроші – хліб в жебра́чний пуз - з,ідеалістили...
13.11.12 р.
