Розітну словесами небо,
П"яним присмерком спів проллю,
як в утомі бреду до тебе,
тиха смерте, що на краю.
Не холонь в моїх жилах, пісне,
Змістом мозок своїм печи,
Пий, гуляй, смерті в очі смійся,
Ступні босі - підстав плече.
Відречуся печалі ситої,
Розірву сей гріховний круг,
покінчу із тобою - квити ми.
Я нового життя пастух.
Оригінал тексту:
Раскрою словесами небо,
В пьяном сумраке пропою,
Как бреду утомлённый,слепо
К тихой гибели на краю.
Ты не стынь в моих жилах песня
И словами врежь по мозгам,
Пей,гуляй и над смертью смейся,
Стань подругой босым ногам.
Отмахнусь я от грусти сытой,
Разорву свой порочный круг
И покончу с тобой избитой,
Стану новой жизни пастух.
Автор:СОМ -http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=8504
Я мав на увазі - викладати душу й серце - в оригіналі. А вже, може, перекладає хай нас хтось.
Хоча закортіло оце перекласти гарне щось. Та нехай заболить-залоскоче...
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я зрозуміла, що саме Ви мали на увазі, пане Олександре. То я висловилась не чітко, опираючись на Ваш вислів.
Перекладалось і мені, й мене перекладали. Імпровізацію, вдалу доокраску - люблю, та найнайбільше перекладаю себе... з душі, з денця серця - на папір...
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нові грані таланту... А блискіток яскравих - море!!!
Адель Станіславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Переклади доволі складна робота, навряд чи я це практикуватиму, але чомусь цей вірш надихнув мене саме на переклад. Тішуся, якщо при перекладі не надто змінила зміст.
Дякую, Лесенько!