Час як вітер, що в небі свище Відлітає все вище і вище, Теплим спомином ляже на груди А тоді помандрує в нікуди. Буде в тишу холодну вслухатись, Буде доля єхидно всміхатись, Буде дні календар відривати, Буде тяжко про все забувати…
ID: 298144 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 06.12.2011 01:06:17 © дата внесення змiн: 06.12.2011 01:06:17 автор: Аліна Олійник
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie