Тихо, тихо по судинах пробігає током
моє серце заливає соком
щастя то не на межі,
щастя то ж в височині
це коли рукою за хмару, а ногами за море
і чуєш як пливе
а воно ж поволі море, морить спрагою
по вінця
от таке то моє море
ні секунди суму, геть все горе
морееееееееееее
2.10.11 вечірнє. натхненне Ялтою
