Білі орхідеї та чорні коти
Розривають мені серце.
Сніг падає спогадами,
Спогади стають снігом:
Не пройти через ці замети.
Перший білий сніг,
Наче спогади, неторкані
Горем чи осудом.
Шлях, яким ніхто не ходив.
Ним іду лише я,
Бо лишилась там, де квітне
Біла орхідея
На знайомому підвіконні
Та грається чорний кіт…
