Ти проросла наче вишня до серця
Я не вирву з коріння почуття.
Твою любов п'ю, як воду джерельця,
у спогадах згадую тебе я.
Ще вчора цвіла наче в саду вишня,
Пив я цвіт в меду ковток кохання.
Світила між зір ,як зірка всевишня
Ловили зірку щастя до рання.
Одцвіло літо, листопадить осінь
У душі дощить осіння печаль.
Шукаю нашу весну в небо просинь,
А щастя розбилось наче кришталь.
Ти перша любов жадана, єдина,
Між зір зірка під небесами.
Прийшла зима, заметіль, хуртовина
Замітає наш рай - білими снігами.
Я вітром твої коси розплітаю,
шукаю вишню у фаті у снах.
Знаєш, може досі тебе кохаю,
Кружляю над тобою наче птах.
Йду до тебе наче на сповідь у храм ,
Несу світлі почуття на олтар.
Не збулись мрії, ти - одна і я - сам
Згорає наше літо між стожар.
3------------------
Не літай , як орел високо!
Ти землю відчуй під ногами .
Життя відкриє світ широкий
Не кажи , що пан над панами.
Хто впав, ти свою руку подай
Зігрій теплом душі в любові.
На боже у храм офіру дай,-
Розрадь, зажурених у слові.
Ти пам'ятай , що люд жорстокий,
Підставить ніжку, щоб ти упав.
Не спіши, роби легкі кроки,
Будь уважним, і не лови гав!
Всім свою душу не відкривай,
Бо розіпнуть на хрест осудять.
Не виставляй на показ свій рай,
Бо крутих, пихатих не люблять.
З Богом всі свої справи твори,
не забивай на помилку цвях .
Дивись вниз під ноги, не згори,
Працюй, і будуй свій дім , як птах.
Не сиди, без діла ніколи,
Не кажи, що моя хата скраю.
Сій квіти айстри, матіоли,
Ти господар долі - свого раю.
Не літай , як орел високо!
Ти землю відчуй під ногами .
Життя відкриє світ широкий
Не кажи , що пан над панами.
Хто впав, ти свою руку подай
Зігрій теплом душі в любові.
На боже у храм офіру дай,-
Розрадь, зажурених у слові.
Ти пам'ятай , що люд жорстокий,
Підставить ніжку, щоб ти упав.
Не спіши, роби легкі кроки,
Будь уважним, і не лови гав!
Всім свою душу не відкривай,
Бо розіпнуть на хрест осудять.
Не виставляй на показ свій рай,
Бо крутих, пихатих не люблять.
З Богом всі свої справи твори,
не забивай на помилку цвях .
Дивись вниз під ноги, не згори,
Працюй, і будуй свій дім , як птах.
Не сиди, без діла ніколи,
Не кажи, що моя хата скраю.
Сій квіти айстри, матіоли,
Ти господар долі - свого раю.
ID:
1053689
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.12.2025 05:43:44
© дата внесення змiн: 21.12.2025 14:30:14
автор: Чайківчанка
Вкажіть причину вашої скарги
|
Гарний вірш! 
