Весняний сніг — опалий вишні цвіт.
Ми, люди, зайві на планеті цій.
Не заримовуй ти мене — зітри,
мій травню, не чекаючи імли,
в яку зануримо ми Землю. Плі!
Ми — пустоцвіти.
Квіти…
Літо
На противагу атомній зимі
таки настане. У слизькій пітьмі,
у темній і безмежній глибині,
закутані у радіошуми,
зарозумілі, спатимемо ми.
Радіохвилі
стихнуть,
зникнуть.
Ігор Прихожай
Оригінал:
Весенний снег, опавший вишни цвет.
Мы — люди — на планете этой лишни…
Не дай зарифмовать, не дай!
Возьми и уничтожь меня, мой май,
заиневелый пустоцвет,
ракетами высокоточными
(хоть это и не точно)
заочно.
И хлопья снега ядерной зимы,
и вечность тьмы
тогда укутают нас в сон,
как в радиошумы,
радиоволны с белой пенкой хриплой бахромы,
чтобы исчезли навсегда из всех-всех зон
покрытия все — мыслящие — мы,
умы.
25 апреля 2023
