Як багато пісень написано.
Як багато віршів присвячено,
Як багато сердець пронизано,
Як багато душею сплачено,
Як багато у тиші крику,
Як багато сліз у мовчанні,
Як багато у болі рику,
Як багато слів у прощанні.
Як багато ночей без світла,
Як багато думок отруйних,
Як багато любов’ю вбито,
Як багато причин абсурдних,
Як багато в собі страждань,
Як багато чужих обійм,
Як багато пустих вагань,
Що лишають на серці дим.
Як багато було зізнань,
Що розвіялись, наче пил,
Як багато гірких бажань,
Що ніхто так і не здійснив.
Як багато лишилось ран,
Що не гоїть ні час, ні віра,
Як багато у серці “повстань”,
Де «кохаю» у пащі звіра.