Любов - це Бог, її не вистачає
Для нас усіх і тебе зокрема.
Із всіх доріг людина обирає,
Милішу всіх - дорогу до добра,
Що починається з батьківського порогу,
З оселі тої, де мати сповила,
Навчала жити праведно і з Богом,
І всю любов свою дитяті віддала.
Із слів батьківських: - Ніколи не цурайся,
Ти роду свого, що дав тобі життя.
За скривджених завжди вступайся
І тішся щиро кожним днем буття.
Що віддаєш, тобі те повернеться,
Прийде тоді, коли вже і не ждеш.
І словом добрим стократ відгукнеться,
Коли ти назавжди від нас підеш.
