Борись сам із собою
В запеклому двобою
З думками й почуттями,
Що мучать до нестями
Тебе, коли стрічаєш
Ти те, що не бажаєш
В житті своєму мати
Й весь вік з ним лиш страждати.
Борись, як тільки можеш.
І їх ти переможеш,
Якщо не нині, згодом.
Лиш впевненим йди ходом
До тої перемоги
Ти попри всі знемоги,
Що сили відбирають
Тоді, як виникають.
Знемоги ті спочином
Здолаєш. З часу плином
Вони на порох струться
Усі, пройду́ть, минуться
І з силами новими
Із усіма лихими
Думками й почуттями,
Що мучать до безтями,
Продовжуй далі битись,
Щоб з ними не лишитись,
А їх навік здолати.
Не досить лиш бажати
Того. Усякий знає –
Хто бореться, здолає.
Євген Ковальчук, 06. 10. 2020
