Чого кричиш? Чого страждаєш?
Душевний трепет розриваєш?
Чому на тому полі бою
Я хочу бути лиш з тобою?
Чому душа тихенько плаче,
Коли тебе вона не бачить?
Побудь зі мною! Не спіши!
Мені лиш руку простягни.
І знову обійму до болю,
Бо хочу бути лиш з тобою.
І знову міцно поцілую.
Ти знай – без тебе я сумую.
