Пробився пролісок ось перший,
Усмішка в мене на лиці.
Від квітів всіх- найсміливіший,
Розцвів так рано, до душі.
Він подивився мені в очі,
Я посміхнулася йому.
Невже сказати щось він хоче?
Я всі слова його прийму.
Надворі холодно ще дуже,
Лежить навколо іще сніг.
Але йому оце байдуже,
Бо народився він на світ.
Синьоокий, як погідне небо,
Така в нім щира доброта!
Немов вмістився в нього щебет
Жар - питці - щастя співака.
Забуду сум свій лиш на мить,
І буду вдячна так квітці цій.
Як знову серце защемить,
Згадаю квітку -ніжний цвіт...
Прекрасний вірш. Вчора на дачі теж раділа проліскам, підсніжникам і крокусам, до того ж день був сонячний. А сьогодні дощик - для землі довгождана волога.