Як можна коней не любити?
Вони довірливі, мов діти,
А від природи – відчайдухи!
В них досконалі тіло й рухи.
Летять в степу, мов на долоні
Невтримні, дивовижні коні.
Туди - де народився ранок,
У вранішній густий серпанок.
Здіймають куряву копитом
Над степом, вкритим оксамитом.
Швидкі, граційні, норовливі,
Їм вітер чеше довгі гриви...
Створіння незрівнянні, коні!
Моя душа у вас в полоні…
Тетяна Котельнік
тримав дві кобили. любив. не зважаючи на норов.одна залишила на животі пам'ять копитом.стерпів. але час розпорядився так ,що мотоблок став "королем" села. навіть не трактор,він на другому місці.
Покровчанка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У нас коні племінні у кінному заводі чистопородні красені. Коли біжить табун - краса!
