Ні. Дякую. Вже краще при землі.
Відчуюся у ній - в отій клаптині,
Що пахне пріло, що кривавить нині,
Що шнур січе в агатовій петлі.
В той зашморг не ступлю. Не дамся. Знай,
Хоч роду лист впаде до ніг коріння,
Відродить в ній, під силою проміння,
Міць насінини! Вже росте! ЧЕКАЙ!
Марія Дребіт
17.11.2022 Португалія
фото з нету
