З піснею журавлиною
Вже літечко полинуло
В далекії краї.
Та осінь закосичена,
Краса ж бо не позичена
Вступа в права свої.
Почувається молодо
Та сипле й сипле золотом
І зблизька, і здаля.
А хризантеми-квітоньки
Чудові її дітоньки
Матусю веселять.
Ой, королево-осене,
До тебе серце проситься
Та тішиться красі,
Дивній твоїй мелодії,
Яка бринить-видзвонює
Радістю у душі.