Йшли лісом рівно п’ять хвилин, було на серці мелодійно, а на душі моїй спокійно, бо поруч йшов маленький син… Щедро лунав пташиний спів, до озера вела стежина, мандрівка веселила сина, пеньок зустрівся тож присів… Мале побачив білченя, стрибало з гілочки на гілку, наздоганяло маму білку, тож син мене наздоганя…
