Я є.
Маленький згусток протиріч,
Що змотує шорсткий клубок у горлі.
Душа шукає прихистку на ніч.
І бажано з обіймами й любов'ю.
Я є.
Заклякле втомлене дитя.
Мене не гріють ковдри й простирадла.
Ще не настільки вивчила життя,
Щоб відрізняти дотики від правди.
Я є.
Дивлюся боязко вперед,
В очах - сліди розхлюпаної сині.
Моя душа горить, як очерет,
Розкиданий по сонячній долині.
