О, місяцю, моє козацьке сонце
Постукай в мої очі, як в віконце
Я мовчки обернуся в твоє сяйво
Хоча б на мить перетворитися бажаю.
Піду по стежці тихо, місяць сяє в небі чорнім
Безсмертним теє диво, а смертним те потворне
Як люди вже поснули
Загорнувшись в простирадла шовка
Я стану величезним хижим вовком.
