погляду остаточність_
кроку необережність_
мертві обійми ночі_
слід за умовні межі_
>
місяць роздер нарешті
хмару кривавим рогом,
став, хто на нього бреше,
песоголовим богом_
>
грає спіраль колюча
крає порожню душу
тінь, що бере падуча,
впала в іржу калюжі_
>
княжа погорда тиші_
пікселі перших вікон
вироку натяк пишуть
перед відлунням крику_
