Просто збу́лась і згіркла рано
ще одна із зими зима.
Шию тонку обвивши наче
задусити вже намір мав,
шалик, петлями танцювальний,
вітром вигин змінив у злам.
По ключицях й зап'ястях міста
потічково зима текла.
Ноги в мештах стрибали тактом
ширини й довжини калюж.
Примелькалися сірі ями.
Плив між ними асфальтний вуж.
Їй хотілось втекти подалі
від зими і від гіркоти.
Ледь дотя́гла на собі шалик,
важко виструнчений з води.
