На курорті у Одесі
Слюсар із села Данило
Покохав блондинку Лесю,
І тут враз їх закрутило…
У любовному романі
Вже літав щасливий Даня:
Поцілунки на лимані,
Страсті звечора до рання!
Радісна була і Леся,
Така лагідна і мила,
Бо жила вона в Одесі,
Простаків з села ловила.
Через тиждень вже Данило
Раптом дуже зажурився,
І став світ йому не милий,
Їсти й пити розучився.
Леся зразу: -Ти голодний
І сердитий, мій хороший…
-Бо на тебе, таку стерву,
Я потратив усі гроші!
Цілував тобі я ручки
І водив до ресторану,
Купив сукню і обручку,
А ти вже з якимось паном!
-Бачиш, милий, - каже Леся,-
Що живу я без зарплати,
Поки тут сезон курортний,
Так я мушу заробляти.
Це у мене така звичка
(І, як бачиш, непогана),-
Цьомнула Данила в личко
І пішла на зустріч з паном.
В роздумах тепер Данило,
І хоч спогади хороші,
Ліпить байку для дружини,
Де поділися всі гроші?
Мусить так переконати,
Щоб не трапилось відмови,
Гривні встигла переслати
Хоч би на квиток додому!
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вам пощастило, не дівка - вогонь, а то, що гаманець зник, то не біда, то діло наживне! Дуже дякую, Володю, за такий відвертий коментар! Завжди рада Вашому візиту!