І сяяв день, й гуділи децибели,
Сплітаючись із музики і слів,
Хтось в небесах дописував новели,
Хтось на землі без пам’яті грішив,
Хтось до нового залишався ласим,
Когось минуле вабило бліде,
І кожен слід стирався мовчки часом,
Який не терпить вічного ніде.