Зведу я погляд свій на зорі,
Пошлю думки у далину,
Щоб світ пізнати неозорий,
Розкрити дивну таїну.
Цікаво, чи й навкруг вирує
Життя, згорьоване, земне?
А, може, десь любов вартує,
Яка привабить і мене?
Аби мені скрізь побувати,
Набути мудрості, добра,
Землянам дім побудувати,
В родину дружну всіх зібрать.
Щоб зникли війни і розрухи,
Лишились „матір і дитя”,
Наш рідний край піднісся духом
І ми жили без каяття.
Проєднуюся, Лідо, до Ваших світлих бажань.
"Щоб зникли війни і розрухи",
нам рано ще складати руки,
Ми будем словом засівати,
щоб мир і любов бігли до хати.
Дякую, пані Любо, за щирі побажання. А знаєте, наші творчі помисли співпали. Свій вірш "Намалюю щасливий світ" Ви завершуєте строчками "Аби вам усім краще жилось!" А в мене: " Аби в родину дружну всіх зібрать! Нам,жінкам, так хочеться, щоб усім стало добре. Прийміть, Людо, і мої побажання добра, миру, щастя і наснаги!