А що як він мене покине? Стомиться чи йому набридне і він мене покине? Ні! Він не зможе, ми ж стільки років разом, стільки бачили, пережили... Але таких як я хоч греблю гати, молодших, гарніших... Але він так не вчинить, бо звик до мене, я стала частинкою його життя. Навіть після того прикрого випадку, коли я, хоч і не з власної волі, покинула його знайшов і повернув. То невже покине зараз? Страшно, як страшно... Чому так трапилось, чому я зараз в такій ситуації? Може це через мою зайву вагу?
Він йшов по тротуару, але раптово спинився щоб витерти рясний піт, що вкрив його чоло.
Все! Це кінець! От зараз він мене і покине!
Та він просто перепочив декілька хвилин і бережно взявши її на руки поніс далі. Поніс свою улюблену валізу, хай навіть і з відірваною ручкою, валізу в якій знав кожен закуток, кожну потаємну кишеньку.
А ручка? А що ручка, вдома він обов'язково все полагодить...
Гарне оповiдання, Iрин Ка. Досить оригiнальний сюжет. Точно ви вiдзначили, що до старих речей звикаеш i вони стають людинi дуже близькi, як кажуть, старий друг - краще нових двох. То ж розказують, що приблизно така iсторiя була у оперного спiвака Iвана Козловського. Тiльки у нього була не стара валiза, а старий портфель для нот. Вже той портфель був дуже пошарпаний, а вiн продовжував тiльки з ним ходити. А коли вже той портфель остаточно розвалився, то Iван Козловський купив новий портфель, але у середину його вклав розвалений старий портфель. I таким чином його носив - два у одному, такий собi - Твiкс - солодка парочка.
Тiльки от у вас у 2 реченнi слова "йому" i "вiн" - за значенням дуже схожi cлова у одному й тому самому реченнi звучать. Може вам тут слово "вiн" замiнити на "все-таки" - Стомиться чи йому набридне i все-таки мене покине?
Дякую, Дмитре, за цікаву і доречну історію, портфель в портфелі це оригінально(матрьошки мені згадались ).
А стосовно "йому", "він" то я навмисно акцентувала увагу, щоб передати емоційну напругу, страх ЙОГО втратити. Завжди Вам рада
О, матрьошки ще бiльшу асоцiацiю викликають. Нi, а те, що Iван Козловський був дуже забобонною людиною, подiбних ритуалiв дотримувався - це на повному серйозi, кажуть, саме так i було. Ще вiн - коли виходив з дому, то обов'язково кидав за порiг монетку.