Скажу тобі, моя душа,
Хіба погані твої вчинки?
Життя кохання прикраша,
Як дощ для спраглої рослинки.
А плин століть, хіба їх втримать,
Як вільний вітер на льоту?
Душа поганого не вчинить,
Її підтримай правоту.
Так! смерть прихована в безсмерті.
Перебори страшний цей страх,
І зупинись на перехресті,
Відкинь нестримний серця жах.
Читай Молитву, що від Бога,
Нехай не стомляться вуста.
Одна єдина це підмога...
І заспокоїться душа...
Душею вистраждані рими,
Рядки від доброї душі.
Вона проста, не має гриму.
Підкаже вихід з метушні...
Мудро і гарно 
