UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Я хочу бути деревом - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анатолійович, 05.11.2016 - 22:01
 Свята жертовність...Хоча, на жаль, дуже часто неоцінена...  Чудова образність!   
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ДЯКУЮ, Сергію Анатолієвичу!
Олександр Яворський, 05.11.2016 - 19:38
Бути дерев'яним це ж не просто так, це ж володіти міцною корою, яка захищатиме від зовнішніх подразників... Цікавий вірш, Любо, багатогранний, і сприймається кожним по своєму!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Сашику, за розуміння!
олена гай, 05.11.2016 - 18:56
у слові "сподівання" добавте одну буквуфілософська лірика мені до душі
Галина_Литовченко, 05.11.2016 - 18:40
Чудовий вірш, але і я несподівано спіткнулась об сокири та пили (продивилася, як на це прореагували інші). Та ж саме так часто в житті і буває. Хтось звик віддавати, інший лише брати... 
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, пані Галино!
Оксана Дністран, 05.11.2016 - 16:38
Чомусь мені все-таки сокири і пили не дуже до смаку припали. Хоча ідея з теплом - дуже хороша. І вірш - чудовий, як завжди!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Значить, трішки невдало висловилася. Буває  
Дмитро Кiбич, 05.11.2016 - 15:59
Гарний вiрш, Любове. Такi у вас рядки з фiлософським пiдтекстом, дуже точно ви пiдмiтили життевi iстини. Тiльки може це дерево помиляеться, що людина йде рубати саме його. Якщо воно дае гарнi плоди, так тодi ж i наступного року також плоди дасть. Може людина з сокирою i з пилою просто пройде повз це дерево, а зрубае якесь iнше - старе, трухляве дерево. Це воно, мабуть, з висновками поспiшило.  То як Павло Глазовий вказував на рiзнi процеси розвитку дерев i поетiв. Хоча вiн писав про поетiв-сатирикiв, але так само можна сказати про поетiв будь-якого жанру: Cадiвник пiд деревину Гнiй кладе i воду лле А вона в ясну годину Золоти плоди дае У поета-гумориста Все виходить навпаки Вiн плоди дае, а критик Збоку кида кiзяки. Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Дмитре! Потішили.
Н-А-Д-І-Я, 05.11.2016 - 08:21
Чудова алегорія.. Браво! Підтримую думки Віктора Хадсона.. Не варто рубати дерева, бо ще й штраф великий за це треба буде заплатити, а кленці, які поруч п"ють соки з дерева, треба з корінням повирубувати..  А якщо подивитися на вірш з другого боку, то можна сказати, що він повчальний...Та чи можна любити, а тим більше віддавати життя своє такій невдячній людині, яка, поївши всі плоди, йде до вас з сокирою? Я думаю, що прийде такий час, що до нього теж хтось прийде із таким знаряддям..Любов - сліпа...А життя в кожного одне... І ніхто не має права відбирати життя у іншого..Це - великий гріх! Дякую за такий багатогранний вірш! 
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і Вам спасибі за такий аналіз і коментар. Я погоджуюсь із Вами. Якщо хтось вирішує сокирою віддячити за плід, варто тікати від такої людини якнайдалі.
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
