порвані трави
чи може
поскубані
вітер морозить
потоками
грубими
сила коня
волю дала
людині
корені в стремено
вп'ялися
нині
залишки роду
Чингізів
поховані
свіжий мороз
пролітає
дібровами
грива причесана
сідло
прикріплене
сокіл мов компас
а на чолі
кіптява
лук на плече
і вуздечка у руки
а далі
лиш подих
і довга розлука
15.08.16
Ти був у Монголії?
Щось нічого,окрім Чингіза я не помітила...
Ритм цікавий вірш хороший...Але ознак Монголії нема.Якщо вже трави, то аж ніяк не поскубані,вони або буяють до пояса,або випалені.Свіжий мороз пролітає...Там не буває свіжого морозу - страшенні вітри і ПЕКУЧІ морози...Пилові бурі,такі,що за метр не видно будинку.Де вже ті причесані гриви?Кіптява на чолі? - згодна...одна кіптява на кожному чолі...
Вибач.Надто гарний вірш.
круто. вражає...
