НЕ МЕРЕХТИ, МОЯ ОСТАННЯ ЗОРЕ!
Не мерехти, моя остання зоре,
Якщо горіти сил уже нема,
Погасни тихо і впади у море,
Розбийсь об хвилі, доторкнися дна.
Десь там на дні, у спомини сповитий,
Заритий скарб моїх прожитих літ,
Із тих глибин хай промінь золотистий
Несе життєве сяйво в новий світ.
Хай кожна іскра зробиться звіздою,
Злетить до неба і засяє знов,
Бо мрію я, прощаючись з тобою,
Щоб не згасала на землі любов.
Н.Хаммоуда.
04/10/2015р.
Ось люблю я ваші твори, і завжди беру в обране,щоб читати своїм учням: в них зміст і глибина, переживання і турбота, в них сила справжнього слова. Наснаги вам, Наталіє!
Наталя Хаммоуда відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Миколо! Мені приємно, що й за кордоном українські діти можуть читати мої вірші)))
Наснаги вам, Наталіє!
Наталю... Гарно, але не лякай мене! Сподіваюся, це лише ліричний герой....
