Душа людини в тілі як в хатинці,
В якій спокійно спиться малесенькій дитинці.
Та лиш почує десь за обрієм гримить,
То просинається від шороху умить.
Свою хатинку - душу захищати,
Щоб горя та біди у ній не знати.
Від всякої "негоди" берегтиме дім,
Старатиметься душу зберегти у нім.
Та не завжди так легко вберегтися,
Щоб не пустити зло, молися...
Господь поможе захищати дім,
А як не вдасться, збереже усе у нім.