Тобою люблена й цілована, Я пригорнусь до плеча. І знов полину не в мальовану, Цю знов живу свою печаль. Ніким те диво не скасоване Та душу ятрить аж до дна: І як мені, не пристосованій… Із серця думкою зрина.
ID: 513874 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 27.07.2014 16:37:48 © дата внесення змiн: 27.07.2014 16:37:48 автор: Валентина Поїзник
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie