А далі стає все важче і важче...
Чому небеса забирають найкращих?
Чому не стає легше хоча б на краплину?
Чому від мене забрали найріднішу людину?
Одні запитання,а відповіді навіть не чути,
Як із цим жити?!Ніяк не можливо забути!
І сліз вже не має,лише душа на шматки,
Надія,порожнеча і чорні хустки....
