Ти не ставай навколішки,не треба,
і на руках мене, прошу, ти не носи,
з тобою поруч бути, ось моя потреба
лише люби мене й для мене лиш живи!
І я тебе любитиму довіку,
і мокрі руки від ранкової роси
я цілуватиму, й буду в долонях гріти,
лиш би щасливим був ти,назавжди.
