Розходився горобець,
Хамству цьому, де кінець,
Соловей лиш тьох-да-тьох,
Я б від того співу здох.
А ворона кар-да-кар,
Мовби сипле в вогонь жар,
Жайворон до сонця лине,
Може там колись і згине.
Справжнє лихо снігурі,
Їм давай лише зими,
А орел розправив крила,
Мовби хмара небо вкрила.
А сорока кухарює,
Діток кашею частує,
А сова гу-гу-гу-гу,
У ночі їй не до сну.
Всі поважні, гонорові,
А, як жити горобцеві?
Дрібна птаха горобець,
Та я справжній молодець.
Люблю літо я і зиму,
У чужі краї не лину.
http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/265-rozkhodivsya-gorobets.html
