У вирі темпераментів і бачень,
У просторі реальності надій,
Знайди в собі можливості пробачить,
І добрим словом ближнього зігрій.
Заморським птахом не вважай удачу,
Вагання від здійсненності відсій;
І тих, хто біля тебе гірко плачуть,
Почути в небайдужості зумій.
І не шукай в словах таємних значень,-
Не кожен у житті цім лицедій;
Утримайся від шпичок зауважень,
Щоб не зламати крил комусь і мрій...
Надзвичайно уміло написаний вірш! Часом необдумане слово чи дія, вражає більше ніж поличник!Дякую Любочка. П'ятірки без заперечень. Знаходяться тут такі, які не розуміють, що читають і полюблюють " мов великі знавці" знижувати оцінки без пояснень.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Наталю! Я не переймаюсь оцінками, та й бачення і сприйняття у кожного своє.