Твоя звитяга потоне у Чорному морі,
Сміливість завиєш у білі вітрила.
Ти тягАтимеш мотузками неонові зорі
В бажанні розправити зв'язані крила.
Забудь, відішли світ за пегасом,
що зникнув за небом, у синій безодні.
Меч і звитяга завжди були разом:
Фіаско чи лаври - твій вирок сьогодні.
